• Home
  • Вимоги до оформлення статті

Вимоги до оформлення статті



До публікації приймаються статті українською або англійською мовою, які:

підготовлені одноосібно або у співавторстві не більше як трьох осіб
містять результати власного наукового дослідження автора (авторів)
викладені на високому науковому рівні
відповідають вимогам щодо змісту, обсягу та оформлення
не були опубліковані і не знаходяться на розгляді у редакції іншого журналу

ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

Текст статті повинен бути підготовлений у редакторі Microsoft Word за такими параметрами:
формат сторінки А4, орієнтація книжкова з вирівнюванням по ширині
шрифт Times New Roman, розмір 14
міжрядковий інтервал 1,5
абзацний відступ 1,25 мм
поля 20 мм
повний обсяг файлу має становити від 20 000 до 35 000 знаків, не враховуючи пробіли
у тексті не повинно бути автоматичних нумерованих та маркірованих списків, переносу слів

СТРУКТУРА СТАТТІ

Назва статті
Наводиться напівжирним шрифтом великими літерами з вирівнюванням по лівому краю.
Назва повинна відображати основний зміст дослідження і бути лаконічною.
Назва не повинна містити скорочення слів та абревіатури, окрім усталених абревіатур (ЄС, США тощо).
Редакція має право пропонувати автору (авторам) змінити назву статті.


Інформація про автора (авторів)
Наводиться з вирівнюванням по лівому краю у такій послідовності:
ім’я та прізвище автора напівжирним курсивом
науковий ступінь, вчене звання (за наявності) курсивом
посада і місце роботи (навчання) курсивом
ORCID (тільки цифри у форматі 0000-0000-0000-0000) курсивом


Анотація мовою статті
Анотація повинна стисло відображати основні положення статті: обрану для дослідження проблему, мету дослідження, його результати. Анотація не повинна містити посилання на джерела.
Обсяг анотації має становити 500-550 знаків, не враховуючи пробіли.


Ключові слова
Не більше чотирьох ключових слів / словосполучень, які відображають предмет дослідження і не відтворюють назву статті.
Словосполучення може складатися не більше ніж з трьох слів.


Постановка проблеми
Заголовок напівжирним шрифтом з крапкою в кінці.
У цій частині викладається суть обраної проблеми та обґрунтовується потреба у її дослідженні. Зокрема, доцільно окреслити сучасний стан обраної проблеми, пояснити, чому вона є проблемою теорії та/або практики, проілюструвати зміст наукової дискусії щодо цієї проблеми, аргументувати актуальність і значимість її дослідження.


Літературний огляд
Заголовок напівжирним шрифтом з крапкою в кінці.
У цій частині зазначається, які учені досліджували обрану проблематику, якими є основні доктринальні здобутки за темою статті. Прізвище автора (авторів) статті у літературному огляді не наводиться. Обов’язково слід вказати, які аспекти теми дослідження залишилися дискусійними або не вирішеними.


Мета дослідження
Заголовок напівжирним шрифтом, після заголовка продовжується речення, у якому викладається, що саме буде зроблено в ході дослідження. Допускається зміна відмінків у заголовку, наприклад: «метою дослідження є…».


Виклад основного матеріалу
Заголовок напівжирним шрифтом з крапкою в кінці.
У цій частині викладається основний текст статті, який має відображати аналіз фактичного матеріалу та результати дослідження відповідно до поставленої мети, власні судження та обґрунтування автора (авторів) статті.
За вибором автора (авторів), текст основного матеріалу може бути розділений на змістовні блоки, заголовки яких виділяються напівжирним курсивом.
Якщо існує обґрунтована потреба у тому, щоб зробити акцент на певному слові чи словосполученні, їх слід виділити курсивом. Підкреслення тексту не допускаються.


Висновки
Заголовок напівжирним шрифтом з крапкою в кінці.
Висновки повинні містити найбільш важливі результати дослідження, які відповідають меті дослідження, мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення. Висновки не повинні повністю дослівно відтворювати (копіювати) окремі речення основної частини дослідження.


Перелік використаних джерел
Заголовок напівжирним шрифтом з двокрапкою в кінці.
З абзацу наводяться використані джерела, пронумеровані у тій послідовності, у якій вони з’являються у тексті статті.
Перелік використаних джерел оформлюється мовою, якою викладене кожне джерело, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Зразок оформлення переліку використаних джерел відповідно до ДСТУ 8302:2015


Електронні джерела повинні містити посилання на сторінку, на якій розміщено відповідну інформацію, і дату звернення, наприклад:
Про правотворчу діяльність: проект Закону України від 25 червня 2021 р. № 5707. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/27182 (дата звернення: 30.06.2023).



Розширена анотація
У статті, підготовленій українською мовою, розширена анотація викладається англійською мовою, і навпаки.
Заголовок «Анотація» не наводиться.
Зазначається назва статті, ім’я та прізвище автора (кожного із співавторів), відомості про науковий ступінь, вчене звання, посаду і місце роботи (навчання) автора (кожного із співавторів).
Далі наводиться резюме, яке відображає опис проблеми і мети дослідження та висновки, зроблені автором (авторами) статті. У кінці подаються ключові слова, які мають відповідати ключовим словам з україномовної анотації. Посилання на джерела в анотації не наводяться, вона не повинна містити цитати, таблиці і графічні матеріали.
Обсяг анотації має становити 1800-2000 знаків, не враховуючи пробіли.

ЦИТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ

Усі цитати наводяться мовою статті в їх автентичному формулюванні або точному перекладі з іноземної мови. Скорочення цитати допускається, якщо воно не змінює зміст цитованого фрагменту. Скорочення позначується трьома крапками, наприклад: «частина цитати … інша частина цитати після вилученого фрагменту». Якщо перед скороченням або після нього стояв розділовий знак, у разі скорочення він не ставиться.

Цитати з наукових або інших праць виділяються за допомогою лапок, які позначують початок і кінець цитати. Фрагменти нормативно-правових актів, матеріалів судової практики та інших подібних матеріалів за допомогою лапок не виділяються.

Посилання на використані джерела оформлюються у квадратних дужках, у яких перша цифра (число) відповідає номеру джерела у переліку, що наводиться у кінці статті, друга цифра (число) – номер сторінки, на якій розміщено цитований фрагмент (за наявності), наприклад: [5, с. 18].
Якщо цитата частково розміщена на декількох сторінках, їх номери наводяться через дефіс, наприклад: [12, с. 45-46].
Якщо цитованим джерелом є документ, який має пункти (параграфи), у квадратних дужках необхідно навести номер пункту (параграфу), який цитується, наприклад: [6, п. 50] або [14, пп. 87-89].
Номери частин і статей законодавчих актів наводяться безпосередньо у тексті статті, а у квадратних дужках зазначається лише номер джерела у переліку, наприклад: «Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК [8] збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі».
Посилання на нормативно-правовий акт наводиться один раз у тій частині тексту, де цей акт згадується уперше. При подальших згадках цього акту посилання на нього не наводиться.
Використання підрядкових посилань (виноска внизу сторінки) допускається у виключних випадках для пояснення суті окремих аспектів, що висвітлюються у статті. Автори повинні докладати зусиль, щоб надавати усі необхідні пояснення безпосередньо у тексті статті.

Перелік використаних джерел обов’язково повинен містити нові наукові джерела, опубліковані за останні 5 років. Винятки допускаються лише тоді, коли це виправдано метою статті.

Посилання на власні публікації автора (авторів) статті повинні виправдовуватися метою дослідження. Обсяг самоцитування (наведення у тексті статті фрагментів власних раніше опублікованих праць) не може перевищувати 20% від загального обсягу тексту статті. Кількість власних праць автора (авторів) статті у переліку використаних джерел не повинна перевищувати 10% від загальної кількості використаних джерел.

Посилання на джерела не наукового характеру повинні виправдовуватися метою їх використання. Не допускаються посилання на Вікіпедію, записи у блогах та інші аналогічні ресурси, якщо потреба у таких посиланнях не обґрунтована або посилання на такі джерела фактично замінюють собою посилання на наукові праці, матеріали судової практики або акти законодавства.
Посилання на джерела, видані в СРСР, та джерела, видані у державі-агресорі, повинні виправдовуватися конкретною і виключною метою, досягнення якої неможливе без посилання на такі джерела.

ВИКОРИСТАННЯ ВІЗУАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Таблиці і графічні матеріали (діаграми, графіки, схеми тощо) наводяться з обов’язковим посиланням на джерело запозичення, яке розміщується під відповідним зображенням (розмір шрифта 12, виділення курсивом), наприклад:


Рис. 1. Подання міжнародних заявок на реєстрацію торговлених марок за регіонами у 2011 та 2021 рр.
Джерело: Madrid Yearly Review 2022. International Registration of Marks: WIPO Executive Summary
https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-940-2022-exec-summary-en-madrid-yearly-review-2022-executive-summary.pdf


Якщо джерело запозичення таблиці або графічного матеріалу не цитується у тексті статті, вносити його у перелік викорстаних джерел не потрібно.

Якщо таблицю (графічний матеріал) розроблено автором (авторами) статті, під зображенням має бути зазначено, з використанням яких даних розроблено цю таблицю (графічний матеріал), наприклад:


Рис. 2. Розмір справедливої винагороди у вигляді відсотків від вартості продажу оригіналу твору в ЄС
Розроблено автором на основі положень Директиви 2001/84/ЄС


Наведення таких елементів повинно бути виправданим, при цьому у тексті статті не допускається повне відтворення даних, вказаних у таблиці та/або графічному матеріалі.

Фотографії, малюнки, інші візуальні елементи можуть використовуватися у виключних випадках, коли це необхідно для досягнення мети дослідження, із зазначенням джерела запозичення, автора та назви твору (за наявності).