Автори повинні неухильно дотримуватися авторського права інших авторів, твори яких використовуються при підготовці статті.
Цитата з твору іншого автора може наводитися за умови дотримання таких вимог у їхній сукупності:
● цитата з україномовного твору наводиться в автентичному (незмінному) вигляді, з іншомовного твору – у його точному перекладі українською мовою
● цитата наводиться для підкріплення думки автора статті або з метою ілюстрації поглядів інших дослідників, однак не замість думки автора статті
● початок і кінець цитати виділяються за допомогою лапок «»
Допускається скорочення цитати, якщо воно не змінює зміст цитованого фрагменту. Скорочення позначується трьома крапками, наприклад: «частина цитати … інша частина цитати після вилученого фрагменту». Якщо перед скороченням або після нього стояв розділовий знак, у разі скорочення він не ставиться.
Запозичення з матеріалів, які не є творами (законодавчі акти, судові рішення, статистичні дані, офіційні звіти тощо), наводяться без лапок.
Після кожної цитати або іншого використаного запозичення повинно даватися посилання на автора (за наявності) і джерело інформації. Посилання надаються у підрядкових виносках.
У разі використання цитати або іншого запозичення з твору або іншого матеріалу, який має сторінки, повинен зазначатися номер сторінки (сторінок), на якій міститься цитований (запозичений) фрагмент.
Якщо цитованим джерелом є судове рішення, звіт чи інший документ, який має пункти (параграфи), у тексті статті необхідно вказати номер пункту (параграфу), інформація з якого наводиться, наприклад: п. 15 або п.п. 87-89.
Виноску з посиланням на нормативно-правовий акт необхідно надавати одноразово, при першій згадці відповідного акта у тексті. У подальшому виноску з посиланням на такий акт надавати не потрібно.
Приклади оформлення посилань

