Теорія і практика інтелектуальної власності
№ 1 / 2026

ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744

PDF (Українська)

DOI: https://doi.org/10.33731/tpip.2026.1.1

Подано до журналу    2026-01-12
Прийнято до друку     2026-02-23
Опубліковано                2026-03-12

Відповідність публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі як умова надання правової охорони технологіям редагування генома людини

Ольга Омельченко
докторка філософії у галузі права,
завідувачка наукового відділу дослідження прав інтелектуальної власності та прав людини у сфері охорони здоров’я,
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України
Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-3265-205X

Анотація
У статті досліджується відповідність технологій редагування генома людини умовам надання правової охорони винаходу у контексті його  несуперечності публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі. Норми міжнародного та національного права містять низку застережень про публічний порядок і мораль як визначальні категорії, відповідність яким є умовою надання правової охорони винаходам. Водночас публічний порядок і мораль є оціночними категоріями, розуміння та сприйняття суті яких є динамічним відповідно до змін часу і розвитку суспільства. Сучасна практика Європейського патентного відомства та судів іноземних держав свідчить про актуальність правового наукового аналізу щодо об’єктів, які з’являються завдяки розвитку наук про життя і які претендують на правову охорону як винаходи у контексті їх несуперечності публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі. Важливим аспектом є пошук балансу між захистом суспільних цінностей та недопущенням надмірного обмеження правовими інструментами патентування певних обʼєктів.

Ключові слова: винахід, геном людини, правова охорона, публічний порядок, мораль, фармація

Посилання

Badea, A., & Feeney, O. (2025). Genome Editing Dilemma: Navigating Dual-Use Potential and Charting the Path Forward. Journal of Bioethical Inquiry, 22, 101–110.
https://doi.org/10.1007/s11673-024-10358-8

Iosifides, V. (2019). Applications of CRISPR/Cas9 technology in pharmaceutical gene editing. International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Science, 1, 39–40.
https://doi.org/10.33545/26647222.2019.v1.i1a.92

Kocsy, K., Wilkinson, H., Felix-Ilemhenbhio, F., Bax, B., Van Agtmael, T., Azzouz, M., & Majid, A. (2025). Gene editing for collagen disorders: current advances and future perspectives. Gene Therapy, 32, 676–689.
https://doi.org/10.1038/s41434-025-00560-7

Matsumoto, D., & Nomura, W. (2023). The history of genome editing: advances from the interface of chemistry & biology. Chemical Communications, 59, 7676–7684.
https://doi.org/10.1039/D3CC00559C

Matthews, D., Minssen, T., & Nordberg, A. (2022). Balancing Innovation, ‘Ordre Public’ and Morality in Human Germline Editing: A Call for More Nuanced Approaches in Patent Law. European Journal of Health Law, 29, 562–588.
https://doi.org/10.1163/15718093-bja10073

Myrick, D. (2025). The Historical Evolution of Ordre Public, Morality, and Ethics Principles in European Union Regulation of Patented Gene Edited Materials. In A. A. Parikesit, A. N. M. Ansori, & A. Wicaksono (eds.), CRISPR Technologies – Advances in Genome Editing, Applications, and Ethical Implications. IntechOpen.
https://doi.org/10.5772/intechopen.1011590

Рущак, І. В. (2024). Публічний порядок як правова категорія: доктринальний аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 86 (5), 409–414.
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.5.60