№ 3 / 2025
ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744
PDF (Англійська)DOI: https://doi.org/10.33731/32025.339345
Подано до журналу 2025-07-21
Прийнято до друку 2025-08-29
Опубліковано 2025-09-15
Правові наслідки санкцій за видалення реєстрації та ідентифікації транспортних засобів як зареєстрованих рухомих об’єктів в Індонезії
Мохаммад Алі
викладач і докторант юридичного факультету Університету Бравіджая
Індонезія
https://orcid.org/0000-0003-2237-6845
Афіфа Кусумадара
професор з міжнародного цивільного права юридичного факультету Університету Бравіджая
Індонезія
https://orcid.org/0000-0001-7167-8044
Шінта Хадіянта
доцент з державного адміністративного права юридичного факультету Університету Бравіджая
Індонезія
https://orcid.org/0000-0001-7413-7008
Амелія Шрі Кусума Деві
доцент з цивільного права юридичного факультету Університету Бравіджая
Індонезія
https://orcid.org/0009-0005-5985-7230
Анотація
Стаття присвячена аналізу проблеми скасування реєстрації та ідентифікації транспортних засобів, що, як передбачено ст. 74 Закону Республіки Індонезія № 22 2009 року про дорожній рух і транспорт, має відповідати принципу справедливого правового захисту, гарантованого громадянам Конституцією Республіки Індонезія. Право власності є найсильнішим і найбільш комплексним, що має такі правові наслідки: 1) власник має ширші повноваження порівняно з іншими правами; 2) не існує обмежень щодо строку дії прав власності; та 3) право власності може бути передане, переуступлене або використане як застава. Застосування адміністративних санкцій у вигляді скасування реєстрації та ідентифікації транспортних засобів може спричинити безлад, що ускладнить підтримання громадського порядку.
У статті зазначено, що через застосування санкцій відповідно до ст. 74 Закону у поєднанні зі ст. 84 Положення Державної поліції Республіки Індонезія № 7 2021 року, яке регулює застосування санкцій за скасування реєстрації та ідентифікації транспортних засобів, що не пройшли перереєстрацію протягом двох років поспіль після закінчення терміну дії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, платники податків не можуть здійснювати адміністрування податку на транспортні засоби, оскільки їхні транспортні засоби були вилучені з реєстру і не можуть бути перереєстровані. Авторами обґрунтовано, що платники податків повинні мати можливість подати заперечення проти такого вилучення.
Закон передбачає, що транспортні засоби як зареєстровані рухомі об’єкти повинні пройти процедуру перереєстрації для підтримання адміністративного порядку та законності транспортних засобів. У статті наголошено, що обмеження майнових прав на транспортні засоби через невиконання цього адміністративного обов’язку має відповідати закону, а скасування реєстрації має бути підкріплене вагомими обґрунтованими підставами. Хоча скасування реєстрації транспортних засобів має на меті забезпечення адміністративного порядку, воно повинно здійснюватися пропорційно та справедливо, з урахуванням економічних умов та труднощів, з якими стикається населення при виконанні податкових зобов’язань.
Ключові слова: транспортні засоби, реєстрація та ідентифікація, правові наслідки, право власності
Посилання
Pasal 74 Undang-Undang Nomor 22 Tahun 2009 Tentang Lalu Lintas dan Angkutan Jalan.
J. A. Denny, Menjadi Indonesia tanpa Diskriminasi, Cet. Pertama. Jakarta: Gramedia, 2019.
Articles 499 to 528 Kitab Undang-Undang Hukum Perdata (Burgerlijk Wetboek Voor Indonesia). CV. Karya Gemilang, 2013.
https://jdih.mahkamahagung.go.id/legal-product/kitab-undang-undang-hukum-perdata/detail
Moch. Isnaeni, Pengantar Hukum Jaminan Kebendaan. Surabaya: LaksBang Pressindo, 2016.
D. S. Meliala, Perkembangan Hukum Perdata Tentang Benda Dan hukum Perikata. Bandung, 2015.
Tim penyusun, “Undang-Undang Dasar Republik Indonesia.” Mahkamah Agung Indonesia, 1945.
N. P. D. Laurina, K. F. Dantes, and M. S. Hartono, “Implementasi Pasal 1320 Kuh Perdata Terkait Transaksi Jual Beli Motor Bekas Tanpa Buku Pemilik Kendaraan Bermotor (BPKB) Di Kota Jembrana,” J. Komunitas Yust., 2022, vol. 5, no. 2, Art. 2.
https://doi.org/10.23887/jatayu.v5i2.51681
Pasal 1338 Kitab Undang-Undang Hukum Perdata (Burgerlijk Wetboek voor Indonesie).
Pasal 64 Undang-undang nomor 22 tahun 2009 tentang Lalu Lintas dan Angkutan Jalan.
Moch. Isnaeni, Hipotek Pesawat Udara di Indonesia. Surabaya: Dharma Muda, 2008.
Arti kata implikasi – Kamus Besar Bahasa Indonesia (KBBI).
https://kbbi.web.id/implikasi
D. Umar and U. Handoyo, Kamus Hukum. Surabaya: Mahirsindo Utama, 2014.
M. Fuady, Kosep Hukum Perdata. Jakarta: PT Raja Grafindo Persada, 2015.
E. Nurhaini Butarbutar, Hukum Harta Kekayaan Menurut Sistematika KUH Perdata dan Perkembangannya. Bandung: Refika Aditama, 2012.
Peraturan Kepolisian Negara Republik Indonesia Nomor 7 Tahun 2021 Tentang Registrasi Dan Identifikasi Kendaraan Bermotor.
https://peraturan.bpk.go.id/Details/225016/perpol-no-7-tahun-2021
F. Bastiat, HUKUM: Rancangan Klasik untuk Membangun Masyarakat Merdeka, terj. Penerjemah Zaim Rofiqi. Jakarta: Freedom Institute, 2010.
Asmara Triputra, “Implementasi Nilai-Nilai Hak Asasi Manusia Global ke dalam Sistem Hukum Indonesia yang Berlandaskan Pancasila”, J. Huk. IUS QUIA IUSTUM, 2017, vol. 24, no. 2.
https://doi.org/10.20885/iustum.vol24.iss2.art6
B. Manan and S. Dwi Harijanti, “Konstitusi dan Hak Asasi Manusia”, J. Ilmu Huk., 2016, vol. 3.
A. Dermawan, “Urgensi Perlindungan Hukum Bagi Korban Kecelakaan Lalu Lintas Menurut Undang-Undang Nomor 22 Tahun 2009 Tentang Lalu Lintas dan Angkutan Jalan”, Doktrina J. Law, 2020, vol. 3, no. 1.
C. O. Y. Afita, “Penegakan Hukum Terhadap Tindak Pidana Pemalsuan Tanda Nomor Kendaraan Bermotor (TNKB)”, Datin Law J., 2021, vol. 2, no. 1.
https://doi.org/10.36355/dlj.v2i1.565
Peraturan Presiden Republik Indonesia (PERPRES) Nomor 5 Tahun 2015 Tentang Penyelenggaraan Sistem Administrasi Manunggal Satu Atap Kendaraan Bermotor.
Ketentuan Pasal 48, 53 Undang-Undang Nomor 22 Tahun 2009 tentang lalu lintas dan angkutan jalan.
F. Bastiat, The Law, Translated from the French by Dean Russell. New York: Foundation for Economic Education.
S. Suparnyo, Hukum Pajak Suatu Sketsa Asas. Semarang: Pustaka Magister, 2012.
Undang-Undang Republik Indonesia Nomor 1 Tahun 2022 tentang Hubungan Keuangan Antara Pemerintah Pusat dan Pemerintahan Daerah.
http://peraturan.bpk.go.id/Details/195696/uu-no-1-tahun-2022
E. Suandy, Hukum Pajak, Edisi 6. Jakarta: Salemba Empat, 2014.
Pasal 1 angka 28 dan 30 Undang-Undang Republik Indonesia Nomor 1 Tahun 2022 Tentang Hubungan Keuangan Antara Pemerintah Pusat Dan Pemerintahan Daerah.
M. Farouq, Hukum Pajak di Indonesia. Jakarta: Kencana, 2018.
B. Tujni and H. Hutrianto, “Evaluasi Sistem e-SAMSAT Berbasis Mobile untuk Layanan Masyarakat Kota Palembang dengan Metode Technologi Acceptance Model,” J. Ilm. Matrik, 2018, vol. 20, no. 2.
I. Indroharto, Usaha Memahami Undang-Undang Tentang Peradilan Tata Usaha Negara: Buku II Beracara di Pengadilan Tata Usaha Negara. Jakarta: Pustaka Sinar Harapan, 2004.
Undang-Undang tentang Kepolisian Negara Republik Indonesia.
http://peraturan.bpk.go.id/Details/44418/uu-no-2-tahun-2002
I. Fatwa, “Efektivitas Penegakan Hukum Terhadap Pengendara Kendaraan Bermotor Anak Di Bawah Umur,” J. Lex Theory JLT, 2014, vol. 5, no. 2.