Теорія і практика інтелектуальної власності
№ 5 / 2022

ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744

PDF (Українська)

DOI: https://doi.org/10.33731/52022.270901

Опубліковано                2022-12-29

Штучний інтелект з перспективи польського права інтелектуальної власності. Вибрані питання

Адріан Нєвєнгловський
хабілітований доктор юридичних наук, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS), співробітник кафедри права Європейського Союзу
Польща
https://orcid.org/0000-0002-0948-9813

Анотація
У Польщі, як і в інших країнах, триває дискусія щодо правових питань, пов’язаних зі штучним інтелектом (ШІ). Деякі польські вчені хочуть дочекатися, поки рішення з’являться в Євросоюзі. Польща, як держава-член Європейського Союзу, повинна поважати правила, що існують на рівні ЄС. Водночас, запровадження нових правил у Польщі, не чекаючи рішень Євросоюзу, пов’язане з певним ризиком. З іншого боку, виробники комп’ютерного програмного забезпечення наполягають на прийнятті законодавства. Вони стверджують, що це необхідно для захисту інвестицій у ШІ у Польщі. Найважливіша проблема стосується охорони творів, створених ШІ. Це те, про що найбільше дбає середовище виробників комп’ютерного програмного забезпечення. Проте охорона творів ШІ — це не лише переваги, а й загрози. Юристи розмірковують над тим, як інтерпретувати діючі норми права, щоб охорона творів ШІ стала можливою вже зараз. Вони хочуть використати існуючі теоретичні конструкції, щоб обґрунтувати цю охорону.

Ключові слова: штучний інтелект, право інтелектуальної власності, авторське право, право промислової власності, комп’ютерні програми

Посилання

Zalewski, T., Definicja sztucznej inteligencji, w: L. Lai, M. Świerczyński (redaktorzy), Prawo sztucznej inteligencji, C. H. Beck, Warszawa. 2020.

Jankowska, M., Autor i prawo do autorstwa, Wolters Kluwer, Warszawa 2011.

Chłopecki, A. Sztuczna inteligencja — szkice prawnicze i futurologiczne, Warszawa. 2018.

Ustawa z 30 czerwca 2000 roku Prawo własności przemysłowej, tekst jednolity tej ustawy opublikowano w Dzienniku Ustaw z 2020 r., pozycja 286 ze zmianami.

Pyrża, A., Tadeusiak, A., Adelt, J., Jakubaszek, E., Konarzewski, J., Piskorska, E., w: A. Pyrża (redaktor), Poradnik wynalazcy. Procedury zgłoszeniowe w systemie krajowym, europejskim, międzynarodowym, Wydawnictwo Urzędu Patentowego RP, Warszawa. 2009.

A. Konieczna, Problematyka sztucznej inteligencji w świetle prawa autorskiego, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace z Prawa Własności intelektualnej. 2019, z. 4.

Księżak, P. Zdolność prawna sztucznej inteligencji, w: W. Robaczyński (redaktor), Czynić postęp w prawie. Księga jubileuszowa dedykowana profesor Birucie Lewaszkiewicz-Petrykowskiej, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Warszawa. 2017.

Kurosz, K. Zawieranie umów przez sztuczną inteligencję (systemy autonomiczne) a wady oświadczeń woli – wprowadzenie do problemu, w: W. Robaczyński (redaktor), Czynić postęp w prawie, Księga jubileuszowa dedykowana profesor Birucie Lewaszkiewicz-Petrykowskiej, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Warszawa. 2017.

Ustawa z 23 kwietnia 1964 r. Kodeks cywilny, tekst jednolity tej ustawy opublikowano w Dzienniku Ustaw z 2020 r., pozycja 1360 ze zmianami.

Gniewek, E. w: E. Gniewek (redaktor), System prawa prywatnego. Prawo rzeczowe, t. 3, C. H. Beck, Warszawa. 2020.

Żelechowski, Ł., w: K. Osajda (redaktor), Kodeks cywilny. Komentarz. Część ogólna. Przepisy wprowadzające Kodeks cywilny. Prawo o notariacie (art. 79−95 i 96−99), t. 1, C. H. Beck, Warszawa. 2017.

Radbruch, G. Filozofia prawa (na język polski przełożył E. Nowak), Warszawa 2009, s. 145, cytat z G. Radbrucha za: J. Rudnicki, Specyfikacja: prawo rzymskie, współczesne kodyfikacje i ekonomiczna racjonalność, Forum Prawnicze. 2016, nr 1, s. 56.

Piątowski, J. St. w: J. Ignatowicz (redaktor), System prawa cywilnego. Prawo rzeczowe, t. 2, Ossolineum, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódz. 1977.