Теорія і практика інтелектуальної власності
№ 2 / 2026

ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744

PDF (Українська)

DOI: https://doi.org/10.33731/tpip.2026.2.9

Подано до журналу    2026-04-10
Прийнято до друку     2026-05-11
Опубліковано                2026-05-28

Категорія інтересу як інструмент переосмислення авторського права і суміжних прав ЄС: проблематика балансування інтересів в умовах цифровізації

Олена Старченко
докторка філософії у галузі права,
старша наукова співробітниця відділу авторського права і суміжних прав,
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України,
адвокатка
Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0002-3252-4338

Анотація
Стаття присвячена аналізу правової категорії інтересу з точки зору її значення для переосмислення та модернізації авторського права і суміжних прав Європейського Союзу в умовах функціонування єдиного цифрового ринку. Проаналізовано проблематику балансування інтересів у ході реалізації соціальної функції авторського права, ураховуючи нові виклики цифровізації та глобалізації. Акцентовано увагу на положеннях Директиви 2001/29/ЄС, Директиви 2019/790/ЄС та окремих рішеннях Суду справедливості Європейського Союзу в контексті аналізу чинного механізму балансування інтересів у авторському праві і суміжних правах. Автор дійшов висновку про низький рівень гнучкості сучасного авторського права в контексті узгодження різнопланових інтересів та наявність стійкої тенденції до зміщення акценту в балансуванні в бік забезпечення інтересів авторів і правовласників. Зауважено, що категорія інтересу в авторському праві і суміжних правах Європейського Союзу виступає інструментом регулятивного характеру, що не тільки формує вектори правового регулювання, а й встановлює обмеження з метою забезпечення справедливого балансу.

Ключові слова: інтерес, авторське право і суміжні права, балансування інтересів, Директива 2001/29/ЄС, Директива 2019/790/ЄС, цифровізація, acquis Європейського Союзу, Суд справедливості Європейського Союзу

Посилання

Borghi, M. (2021). Exceptions as users’ rights in EU copyright law. SSRN Electronic Journal.
https://doi.org/10.2139/ssrn.4771340

Clammer, J. (2019). Cultural rights and justice: Sustainable development, the arts and the body. Palgrave Macmillan.
https://doi.org/10.1007/978-981-13-2811-4

Geiger, C. (2014). The social function of intellectual property rights, or how ethics can influence the shape and use of IP law. SSRN Electronic Journal.
https://ssrn.com/abstract=2228067

Geiger, C., & Jütte, B. J. (2024). Copyright as an access right: Concretizing positive obligations for rightholders to ensure the exercise of user rights. GRUR International, 73(11), 1019–1035.
https://doi.org/10.1093/grurint/ikae130

Geiger, C., Schönherr, F., & Jütte, B. J. (2022). Limitations to copyright in the digital age: Safeguards for users’ rights, creativity and author’s remuneration interests. SSRN Electronic Journal.
https://ssrn.com/abstract=4212627

Koutras, N., & Rigby, H. (2022). A scientific analysis of the three-step test: Through the lenses of international and Australian laws. Publishing Research Quarterly, 38, 503–518.
https://doi.org/10.1007/s12109-022-09898-x

Senftleben, M. R. F. (2021). EU copyright 20 years after the InfoSoc Directive – Flexibility needed more than ever. SSRN Electronic Journal.
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4001482

Torremans, P. L. C. (ed.). (2008). Intellectual property and human rights: Enhanced edition of copyright and human rights. Kluwer Law International.