Теорія і практика інтелектуальної власності
№ 2 / 2026

ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744

PDF (Українська)

DOI: https://doi.org/10.33731/tpip.2026.2.11

Подано до журналу    2026-04-29
Прийнято до друку     2026-05-20
Опубліковано                2026-05-28

Суб’єкти медико-біологічних досліджень ембріонів людини, створених in vitro: загальна характеристика та правові вимоги у міжнародному контексті

Ігор Шишко
доктор філософії у галузі права,
молодший науковий співробітник сектору правових досліджень у сфері біоетики та біобезпеки наукового відділу дослідження прав інтелектуальної власності та прав людини у сфері охорони здоров’я,
Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України
Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0002-2112-7759

Анотація
Стаття присвячена дослідженню окремих елементів правового статусу субʼєктів медико-біологічних досліджень ембріонів людини, створених in vitro. Предметом дослідження є національні нормативно-правові акти зарубіжних країн, які регулюють суспільні відносини, повʼязані з проведенням таких досліджень. У статті виокремлено пʼять груп субʼєктів: дослідник; донори гамет; особи, які мають права щодо ембріона людини; незалежний біоетичний комітет; спеціально уповноважений орган державної влади. Встановлено, що обовʼязковою правовою вимогою до дослідника є його професійна придатність. Важливість цієї вимоги полягає у тому, що вона забезпечує правомірність і моральну прийнятність процесу дослідження та його результатів. Визначено, що донори гамет та особи, які мають права щодо ембріона людини, є обовʼязковими субʼєктами, без згоди яких проведення досліджень неправомірне. Встановлено, що спеціально уповноважений орган державної влади та незалежний біоетичний комітет — ключові субʼєкти, які забезпечують правомірність та етичність таких досліджень, оскільки вони мають повноваження щодо контролю та погодження проведення медико-біологічних досліджень ембріонів людини, створених in vitro.

Ключові слова: медико-біологічні дослідження, ембріон людини, суб’єкти досліджень, донор гамет, біоетичний комітет

Посилання

Pennings, G. (2020). Decisional authority of gamete donors over embryos created with their gametes. Journal of Assisted Reproduction and Genetics, 37(2), 281–286.
https://doi.org/10.1007/s10815-019-01678-5

Scott, R., Williams, C., Ehrich, K., & Farsides, B. (2012). Donation of ‘spare’ fresh or frozen embryos to research: Who decides that an embryo is ‘spare’ and how can we enhance the quality and protect the validity of consent? Medical Law Review, 20(3), 255–303.
https://doi.org/10.1093/medlaw/fws013

Wiley, L.,   Cheek, M.,  LaFar, E.,   Ma, X.,   Sekowski, J.,   Tanguturi, N., & Iltis, A. (2025). The Ethics of Human Embryo Editing via CRISPR-Cas9 Technology: A Systematic Review of Ethical Arguments, Reasons, and Concerns. HEC Forum, 37, 267–303.
https://doi.org/10.1007/s10730-024-09538-1

Шишко, І. М. (2025). Правове регулювання медико-біологічних досліджень ембріонів людини [Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України].
http://www.ndiiv.org.ua/index.php/ua/spetsializovani-vcheni-rady-phd/579-shyshko-ihor-mykolaiovych