Theory and practice of intellectual property
№ 3 / 2023

ISSN (Print) 2308-0361
ISSN (Online) 2519-2744

PDF (Ukrainian)

DOI: https://doi.org/10.33731/32023.282162

Submitted     2023-05-23
Accepted      2023-05-23
Published      2023-06-19

Theoretical and practical aspects of legal qualification of work made for hire

Anna Shtefan
Doctor of Legal Sciences/Dr. Habil. (Law), Associate Professor, Head of the Copyright and Related Rights Department of the Intellectual Property Scientific Research Institute of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine
Ukraine
https://orcid.org/0000-0003-2382-4849

Abstract
According to Ukrainian law, work made for hire is work created in connection with the performance of duties under an employment agreement (contract). Qualification of work as a work made for hire is based on three criteria.

Firstly, the creation of such a work is always conditioned by the labor relationship between the author and the employer. However, it does not matter whether the author is a full-time employee or a part-time employee.

Secondly, the creation of a certain type of work must fall within the scope of the employee’s labor duties. Despite the fact that the provisions of the current legislation link a work made for hire to the fulfillment of a labor contract, this should not be interpreted as meaning that the obligation to create a work made for hire should be provided for exclusively by a labor contract. The obligation to create works made for hire may also be documented in the employee’s job description. In addition, a labor contract may provide for this obligation in general terms, and an assignment to create specific works may be given by order, job assignment, or other acts of the employer.

Thirdly, the creation of work must be the result of the employee’s performance of their labor duties. An employer cannot claim to acquire copyright to works created by an employee on their own initiative, even if the creation of works of the same type is the basis of the employee’s labor function. The law makes it quite clear that work made for hire is only work created in connection with the performance of a labor contract, and not any work that can in principle be created by an employee; there must be a kind of cause-and-effect relationship where the result of the activity, in the form of a created work is directly determined by the performance of the employee’s labor duty.

There are no other conditions that must be satisfied in order to recognize a work as a work made for hire. In particular, it does not matter whether the employer provides the employee with certain financial, material, or other assistance in creating a work. The law also does not provide that the material, technical, and financial resources of the employer must be used when creating a work made for hire. Therefore, work made for hire must meet only the three criteria mentioned above without any additional conditions or requirements.

Keywords: work made for hire, labor function, copyright, intellectual property

References

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ. ВВР. 1994. № 13. Ст. 64.

Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України від 11 липня 2001 р. № 2627-ІІІ. ВВР. 2001. № 43. Ст. 214.

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 01 грудня 2022 року № 2811-ІХ. Офіційний вісник України. 2023. № 3. Ст. 196.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. ВВР. 2003. № 40−44. Ст. 356.

Кодекс законів про працю України, затверджений Законом № 332-VIII від 10 грудня 1071 року. ВВР. 1971. Додаток до № 50. Ст. 375.

Соломчак Х. Б. Цивільно-правові аспекти виконання журналістом у редакції своїх функціональних обов’язків. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 159−169.

Судаков В. Розв’язання колізій щодо виникнення виключних майнових прав на об’єкт авторського права, який створено на замовлення роботодавця (службовий твір). Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 5. С. 30−38.

Вишновецька С. В. Поняття та критерії службового твору, створеного у зв’язку з виконанням трудового договору. Правова держава. 2017. Вип. 28. С. 234−241.

Рязанова Н. І. Службові об’єкти інтелектуальної власності, створені за державні кошти: цивільно-правові аспекти: монографія. Київ: Інтерсервіс, 2016. 172 с.

Вахонєва Т. М. Договірне регулювання створення об’єктів творчості в межах трудових правовідносин. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2016. Вип. 6(1). С. 161−165.

Штефан А. С. Авторське право і суміжні права: особливості правової охорони, здійснення та захисту: монографія. Київ: НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ; Інтерсервіс, 2017. 150 с.

Осипова Ю. В. Правова охорона об’єктів права інтелектуальної власності, створених у вищих навчальних закладах України: монографія. Київ: Інтерсервіс, 2015. 274 с.

Денисова Р. О. Авторське право на службові твори. Проблеми законності. 2011. Вип. 115. С. 54-59.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2021 р. Справа № 522/20810/19.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101065657

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ. ВВР. 1994. № 7. Ст.32.

Дюкарєва-Бержаніна К. Ю. Охорона прав інтелектуальної власності співавторів творів науки: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. Львів, 2019. 225 с.